Закінчення літа та прихід осені – важливий період у аграріїв не лише з точки зору збору врожаю та підрахунків ефективності господарювання, а й відповідальний час для оцінки запасів поживних речовин у ґрунті, які забезпечать родючість земель наступного року.
Позитивні тенденції у валовому зборі врожаю в області безумовно є результатом як сприятливих погодних умов, так і підвищення технологічного рівня агровиробництва. Так, збір зернових у 2012 році склав 869 тис. тонн, 2013 – 902, 2014 році – прогнозовано складе понад 930 тис. тонн. Проте, поряд з досягненнями, у рільництві області продовжуються процеси виснаження ґрунтової родючості. Зокрема, баланси поживних речовин за ці роки є від’ємними: –18,6 кг/га посівної площі у 2012 році; –23,2 – 2013; –25 кг/га (прогноз) – 2014 році. Дефіцит відтворення гумусу у ці роки відповідно склав: –12 т/га; –0,19 та –0,21 т/га (прогноз).
За даними агрохімічного аналізу останніх років, сприятливі погодні умови забезпечили мобілізацію ґрунтової поживи для сільськогосподарських культур за рахунок потенційної ґрунтової родючості, що дозволило отримати додатковий приріст врожаю. Однак, проблема відтворення родючості ґрунтів в області залишається невирішеною.
На землях сільськогосподарських підприємств надходження у ґрунт поживних речовин з усіх джерел (в т.ч. мінеральними, органічними добривами, побічною продукцією та сидератами) у 2012 році склало 141,1 кг/га, 2013 – 136,3 кг/га. Під урожай 2014 року прогнозовано надходження до 150 кг/га, що є недостатнім для повернення відчужених з ґрунту запасів. Тому, при збереженні тенденцій, для забезпечення позитивного балансу показників родючості ґрунтів необхідною умовою є додаткове внесення 15–20 кг/га у діючій речовині мінеральних добрив та близько 5 т/га органічної речовини (гною, сидератів, пожнивних решток) щороку. У перерахунку на вартість добрив у діючій речовині це становить понад 30 млн. гривень.
Тому, з огляду на майбутню собівартість, особливого значення набуває потреба у раціональному розподілі у першу чергу мінеральних добрив. Забезпечити це можливо лише завдяки детальному агрохімічному аналізу ґрунту, який проводиться фахівцями Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».
За підрахунками науковців установи з врахуванням обстежених площ, комплексності ґрунтового покриву та просторової неоднорідності агрохімічних показників полів натепер нераціонально застосовується близько 18 % мінеральних добрив у Лісостеповій зоні та 27 % у Поліській. Це призводить до неефективних втрат та збільшення собівартості продукції рослинництва в області на 7–12 %.