28.05.2014

Чернігівська філія ДУ «Держґрунтохорона» взяла участь у розробці «Програму використання та охорони земель Чернігівської області на 2011-2020 роки»

Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації (нині – Департамент) спільно з Головним управління Держкомзему в області, Чернігівським центром «Облдержродючість» (нині – Чернігівська філія ДУ «Держґрунтохорона») розроблено «Програму використання та охорони земель Чернігівської області на 2011-2020 роки», яка затверджена 25 березня 2011 року рішенням третьої сесії шостого скликання Чернігівської обласної ради.
Розвиток аграрного ринку, застосування інноваційних напрацювань в землеробстві області мають певний позитивний вплив на підходи товаровиробників до ведення виробництва, основою якого є земельні ресурси.
Сільськогосподарські землі області розміщені в межах двох ґрунтово-кліматичних зонах (Полісся і Лісостеп), що обумовлює їх значну строкатість як по наявності ґрунтових відмін, так і по якості. Загальна природна характеристика цих земель вказує на понижений рівень їх родючості. Агроекологічний моніторинг, тенденції щодо зміни показників якості ґрунтів відслідковує Чернігівська філія ДУ «Держґрунтохорона», що проводить обстеження та паспортизацію земель області (повне обстеження ґрунтів області проходить за 5 років (тур), щорічно обстежується 4-5 районів), результатами такого обстеження (окремо по кожному господарству) є виготовлення агрохімічних картограм еколого-агрохімічної оцінки ґрунтів, поширення кислих ґрунтів, забезпечення рухомими формами фосфору та калію тощо, що необхідно для ведення науково-обґрунтованого агровиробництва.
Щоб загострити увагу землекористувачів на проблему раціонального використання земельних ресурсів, Департамент щорічно приділяє значну увагу питанню постійної турботи про збереження та підвищення родючості ґрунтів, що є найважливішою умовою сталого та безпечного виробництва сільськогосподарської продукції. Для цього Департамент через організаційні заходи (наукові та науково-практичні семінари, наради і конференції, інші заходи) здійснює вплив на аграріїв області, який спрямований на стабілізацію роботи галузі рослинництва, науково-обґрунтоване ведення виробництва, збереження та підвищення родючості ґрунтів.
Як результат, в останні роки, в цілому по області спостерігається позитивна динаміка по внесенню мінеральних добрив під посіви сільськогосподарських культур.
Збільшення обсягів внесення мінеральних добрив покращило вміст рухомих форм фосфору та обмінного калію, що підтверджується дослідженнями Чернігівської філії ДУ «Держґрунтохорона»:
Щодо органічних добрив, – виробництво гною залишилось на тому ж рівні, але поступово розширюються посіви сидеральних культур, майже повністю припинилось спалювання соломи на полях, яка в основному подрібнюється і приорюється, так як і рослинні рештки кукурудзи та соняшника. Все це позитивно впливає на динаміку вмісту гумусу в ґрунтах області.
Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області та Чернігівською філією ДУ «Держґрунтохорона» розроблено та затверджено план спільних заходів на 2014 рік щодо покращення якісного стану ґрунтів.
Крім того, Департаментом були розроблені та надіслані до райдержадміністрацій проекти договорів оренди землі, які включають положення про те, що орендодавцем гарантується збереження якісних показників землі відповідно до положень законів України «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Указу Президента України від 02.12.1995 № 1118 «Про суцільну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення», наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536 «Про затвердження Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки».
Але слід зауважити, що на сьогодні в Україні на законодавчому рівні відсутні не тільки критерії оцінки агрохімічної деградації ґрунтів (нормативи та критерії визначення суттєвості зниження родючості ґрунтів), але й нормативно-правові акти по встановленню відповідальності землекористувачів та відшкодування ними нанесених збитків за зниження родючості земель.
Інтенсивне використання ґрунтів, значний антропогенний вплив на них зумовлюють необхідність постійного контролю за рівнем родючості. На часі створення спеціальної системи моніторингу якості ґрунтів і ґрунтового покриву, тобто системи спостереження, прогнозування та оперативного впливу шляхом управління родючістю ґрунтів у всіх випадках їх деградації.