7 серпня у Львівському оптовому ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Що українське суспільство очікує від земельної реформи?».
У заході взяли участь виробники сільськогосподарської продукції, фермери, представники дорадчої служби, державних органів і органів самоврядування, науковці, а також директор Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» Анатолій Демчишин.
Метою засідання було конструктивне обговорення реформи, заходів, які вже виконано за час реформування, проблем та перепон, пов’язаних з тривалим реформуванням (чверть століття) земельних відносин в Україні, відсутності чіткої стратегії та причин, які призводять до гальмування земельної реформи.
Учасники «круглого столу» проаналізували теперішню ситуацію та представили план необхідних дій, які б забезпечили завершення земельної реформи в Україні.
З доповідями виступили: Андрій Кошиль – президент Асоціації «Земельна спілка України», учасник Робочої групи по земельній реформі в рамках розроблення Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки, Анатолій Мирошниченко – член Вищої ради юстиції, д.ю.н., професор (Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка), Андрій Мартин – експерт у галузі земельних відносин, землеустрою, оцінки землі, спікер Робочої групи по земельній реформі в рамках розроблення Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки, д.е.н. (Національний університет біоресурсів і природокористування України), Сергій Біленко – експерт у сфері правового регулювання земельних відносин, учасник Робочої групи по земельній реформі в рамках розроблення Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки, помічник-консультант народного депутата України.
Міністерство аграрної політики та продовольства України при підготовці Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки спільно з представниками Європейської Комісії країн донорів та міжнародних організацій зібрало кращих експертів аби за широкого публічного обговорення дати відверту та кваліфіковану відповідь на стратегічні питання галузі. Зокрема, яку модель земельних відносин має обрати Україна та яким чином забезпечити ефективні прозорі механізми поетапного врегулювання земельних відносин, з метою поліпшення умов, ефективності та фінансування ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення сталого використання земельних ресурсів України, а також сприяння розвитку сільських територій уникнувши негативних соціальних процесів.
Обговорювалися такі питання:
земельна реформа – заради людей чи заради бізнесу?
що лякає власників землі, сільгоспвиробників, органи місцевого самоврядування та інших суб’єктів в запровадженні ринку сільськогосподарських земель?
що хоче український селянин від земельних трансформацій?
чи стала успішною земельна реформа, яка триває в Україні з 1991 року?
хто має контролювати українську землю – дрібні фермери чи агрохолдинги?
що має зробити держава для того, щоб стимулювати використання сільськогосподарських земель дрібними фермерами?
якою має бути роль органів місцевого самоврядування у регулюванні обороту земель сільськогосподарського призначення?
яку модель регулювання обороту сільськогосподарських земель має впровадити українська держава – вільний обіг земель чи жорстке державне регулювання?
чи стане ринок сільськогосподарських земель поштовхом для розвитку села?
У суспільстві існує занепокоєність з приводу зосередження величезної кількості земель в руках латифундистів. На думку фахівців (А. Мирошниченко), небезпеку скуповування паїв агрохолдингами можна запобігти правильним податковим регулюванням. До того ж лише 15 % пайовиків сьогодні готові продати свою землю. Заборона продажу земель може викликати подання до Європейського суду близько 7 млн заяв щодо порушення права людини розпоряджатися своєю власністю.
В Україні були три спроби зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель:
2008 рік – Ю. Тимошенко,
2010 рік – В. Янукович (прем’єр),
2012 рік – В. Янукович (президент).
Прийняття чи зняття мораторію пов’язувалося з виборами і носило політичний характер. Також існує страх як суспільства, так і тих, від кого може залежати впровадження ринку землі – зокрема відповідальність за негативні наслідки, які можуть непередбачувано виникнути. Тому як варіант пропонують знімати мораторій поступово.
У ході обговорення та дискутування порушували питання охорони ґрунтів, зокрема з боку держави: хто контролює родючість ґрунтів, як враховувати зміну родючості ґрунтів при орендних відносинах, роль ДУ «Держґрунтохорона» в охороні ґрунтів тощо.
Директор Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» Анатолій Демчишин пояснив присутнім, що ігнорування показників родючості ґрунтів при нормативній оцінці земель та розрахунку балу бонітету призводить до значних непорозумінь. Наприклад, землевласники та землекористувачі часто звертаються до фахівців Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» за консультацією для з’ясування причин невідповідності родючості ґрунтів земельних ділянок і балу бонітету. Зокрема, ділянка, на якій отримують високі врожаї, може мати нижчий бонітет, ніж ділянка з низьким рівнем урожайності. Така невідповідність підтверджується результатами агрохімічного обстеження. Анатолій Демчишин зазначив, що ДУ «Держґрунтохорона» проводить агрохімічне обстеження земель з метою визначення родючості ґрунтів та відстеження її зміни при сільськогосподарському використанні. За результатами обстеження на кожне поле, земельну ділянку виготовляється агрохімічний паспорт, в якому зазначаються фактичні показники родючості ґрунтів і забруднення. Натепер це єдиний юридичний документ, на основі якого можна реалізовувати державний контроль використання земель. Проте норми правових актів щодо агрохімічної паспортизації як заходу з контролю за динамікою родючості ґрунтів не діють. Наприклад, згідно зі статтею 37 Закону України «Про охорону земель» дані агрохімічної паспортизації земель повинні використовуватися у процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю; здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів. На жаль, ці положення не працюють.
Отже, завданням юристів-консультантів Робочої групи по земельній реформі є запропонувати ефективні механізми дій, які підвищать заінтересованість і розуміння важливості використання агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки землевласників та землекористувачів. Цю думку беззаперечно підтримали усі учасниками засідання «круглого столу».
Роман Федишин – засновник групи компаній «Шувар», у своєму виступі на основі статистичних даних і економічних розрахунків обґрунтував більшу ефективність сімейних господарств, рівномірніший розподіл доходів, світову конкурентоспроможність держави, вищі обсяги валового виробництва за відсутності державної підтримки при вирощуванні яблуневого саду (тут може бути інша продукція, яка підвищує добробут населення – примітка доповідача) порівняно з великими агрохолдингами і фермерами, які експортують зерно за кордон.
