Основною ланкою безпосереднього зв’язку рослинництва і тваринництва є кормовиробництво. Створення міцної кормової бази – найважливіша умова розвитку тваринництва. Її стан і рівень розвитку визначають можливості збільшення поголів’я тварин, підвищення їх продуктивності, поліпшення якості продукції та зниження її собівартості. Доведено, що рівень продуктивності тварин на 50–80 % визначається саме їх годівлею. Формуючи кормову базу, важливо врахувати не лише загальний обсяг кормів, який забезпечить виробництво певної кількості продукції, а й збалансованість їх за поживними речовинами.
Якість кормів суттєво впливає на рівень їх витрат і продуктивність тварин. Якщо раціон кормів не збалансований за поживністю (білком, протеїном, вітамінами, мікроелементами і т. д.), то навіть за умови, що добова даванка в кормових одиницях відповідає продуктивності тварин, все одно вона знижується, витрати кормів зростають. У результаті це підвищує собівартість продукції і знижує ефективність галузі.
Сумська філія ДУ «Держґрунтохорона» проводить дослідження якості грубих, соковитих, концентрованих кормів та добавок.
З початку цього року сільгосппідприємствами області Сумській філії надані для дослідження зразки сіна багаторічних бобових, злакових і лугових трав, в яких визначали загальну поживність, вміст сирого протеїну, перетравного протеїну, макроелементів (кальцію, фосфору). За результатами досліджень 60 % зразків сіна належали до III класу, що відповідає не надто високій якості грубих кормів. Головним чином характеризувалися невисоким вмістом протеїну та підвищеним вмістом клітковини, що знижує енергетичну поживність корму. Це явище пояснюється недотриманням строків заготівлі сіна.
Кращі показники спостерігалися при дослідженні соковитих консервованих кормів, а саме силосу та сінажу цьогорічного урожаю. За вмістом сухої речовини, протеїну, органічних кислот, та енергетичних показників 75 % кормів відповідали I та II класам якості.
Також важливу роль у забезпеченні раціону сільськогосподарських тварин білком відіграють комбікорми, концентровані корми та добавки. Головним чином вони представлені зразками продуктів переробки сої і насіння соняшнику – макухи та шроту. Уміст протеїну (білку) в середньому складав 35–41 %, обмінна енергія 11–14 МДж/кг.
Отже, можна зробити висновки, що господарства, які представили зразки на аналіз, мають доволі міцну кормову базу для оптимального розвитку тваринництва та отримання добрих показників продуктивності галузі.