На початку 60-х років минулого століття в умовах гострої нестачі продовольства, вичерпання екстенсивного підходу розвитку сільського господарства та світових наукових досягнень керівництво колишнього СРСР прийняло рішення, враховуючи досвід європейських країн, взяти курс на хімізацію сільського господарства.
Високими темпами почала розвиватись тукова хімічна промисловість, будувались заводи і комбінати по виробництву мінеральних добрив, меліорантів, розроблялися нові машини та обладнання для їх внесення. Але цього було недостатньо. Стан агрохімічного обслуговування колгоспів і радгоспів не відповідав завданням широкої хімізації сільського господарства. Застосування мінеральних добрив та інших агрохімікатів відбувалося безсистемно, фактично не враховувалися ґрунтово-кліматичні умови і біологічні особливості сільськогосподарських культур, спостерігалися великі втрати добрив при їх транспортуванні, зберіганні і внесенні у ґрунт. Тому виникла необхідність належного наукового супроводу агрохімічної галузі і рішенням цієї проблеми стало створення агрохімічної служби. 23 липня 1964 року постановою Ради Міністрів Української РСР (№ 749) в Україні створено єдину державну агрохімічну службу, шляхом організації сітки зональних агрохімічних лабораторій. На них покладалися завдання: проведення масових аналізів ґрунтів, добрив, рослин і кормів, складання агрохімічних картограм земель колгоспів і радгоспів та разом з науковими установами розроблення рекомендацій по раціональному використанню добрив.
Пройшовши шлях реорганізацій і удосконалень, зональні агрохімічні лабораторії трансформувалися в державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» (ДУ «Держґрунтохорона») та її 24 філії, які продовжують проводити агрохімічне обстеження ґрунтів, що є основою державного контролю за станом ґрунтів.
Для підведення підсумків півстолітньої діяльності цієї установи працівники ДУ «Держґрунтохорона» та її філій, Національної академії аграрних наук та підвідомчих інститутів, вищих навчальних закладів 23-24 липня зібралися з усіх куточків країни в місті Києві на Міжнародній науково-практичній конференції «Агрохімічна служба України: роль і місце в розвитку агропромислового комплексу держави», присвяченій 50-річчю агрохімічної служби України, яку проводив ДУ «Держґрунтохорона».
У конференції також взяли участь керівники державних органів влади і профільних асоціацій: заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, керівник апарату Олександр Сень, директор Департаменту землеробства Мінагрополітики України Тетяна Лазарь, Голова Держземагентства України Сергій Рудик, Голова Держсільгоспінспекції України Микола Поєдинок, Голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков.
З привітальним словом до ювілярів та учасників конференції звернувся заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, керівник апарату Олександр Сень. Свій виступ розпочав із вітального слова Міністра Ігоря Швайки. Від себе додав, що створена півсторіччя тому служба виконує не просто функцію, а надзвичайно важливе завдання державної ваги, пов’язане з забезпеченням високоефективного землеробства, збереження та відтворення родючості ґрунтів. «Всі говорять, що треба зберігати ґрунти, а відповідь яким чином це робити і яка у нас ситуація ми отримуємо власне кажучи від вас, шановні фахівці» – зазначив заступник Міністра. Окреслив головні напрями роботи для збереження ґрунтів та їх родючості, зокрема, запровадження захисних систем обробітку ґрунту, залучення коштів бюджетів всіх рівнів для проведення заходів з відновлення земель, хімічної меліорації, відновлення державних підходів до агромеліорації, удосконалення нормативно-правової бази.
Продовжив урочисту частину конференції Голова Держземагентства України Сергій Рудик, який побажав усім присутнім, щоб питання погіршення якості ґрунтів стало предметом обговорення істориків. Зазначив, що для цього необхідно відновити контроль з боку держави за використанням земель, зокрема, запровадити обов’язковість агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки при здійсненні господарської діяльності. «Найближчим часом ми маємо завершити роботу над спільним регламентом внесення відомостей в земельний кадастр» – заявив Сергій Рудик. «Моя особиста мрія побачити в земельному кадастрі геологію. А також, щоб через публічну карту на всій території України побачити агрохімічні показники ґрунтів» – додав він.
Голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков підкреслив важливість роботи Інституту та зазначив, що АПК повинен стати ще більш продуктивним і рентабельним, і в цьому свою вагому роль повинна зіграти агрохімічна служба, значення якої важко переоцінити.
Від імені Національної академії аграрних наук України з привітальним словом виступив академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації, академік НААН Анатолій Заришняк.
Історію агрохімічної служби творять люди, фахівці, які повсякденно відданою працею виконують завдання, які ставить перед нами держава. Найкращі, безумовно, заслуговують на відзнаку, та ще й з нагоди такого ювілею. Відомчими відзнаками нагороджено працівників ДУ «Держґрунтохорона» та її філій, а також колишніх працівників агрохімічної служби. Своїми спогадами про встановлення і розвиток агрохімічної служби поділився Дмитро Бенцаровський, який більше 30 років пропрацював у агрохімічній службі, а з 2000 до 2006 року обіймав посаду директора Центрдержродючості.
Генеральний директор ДУ «Держґрунтохорона» Ігор Яцук розповів про становлення агрохімічної служби та її розвиток, важкі будні та високі досягнення, які супроводжували службу протягом 50 років. Говорячи про перспективи на майбутнє, продовжив тему, яку порушували попередні виступаючі, щодо необхідності запровадження дієвого державного контролю за землекористуванням та станом ґрунтів. Особливо виразно про цю необхідність свідчать показники родючості ґрунтів. «Необхідно удосконалювати законодавчу базу, – зазначив він, – зокрема, є нагальна потреба в прийнятті нормативно-правових актів для запровадження критеріїв деградації ґрунтів, методик визначення деградації, відповідальності за нанесення шкоди ґрунтам, а також механізмів державної підтримки охорони ґрунтів шляхом розробки програмних документів загальнонаціонального рівня».
Повідомив, що продовжується робота над прийняттям Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості», в якому передбачається надання ґрунтам окремого юридичного статусу як об’єкту правових відносин. «Разом з тим, робота Інституту повинна не лише задовольняти інформаційну потребу державних органів влади у сфері охорони ґрунтів, а й стати максимально корисною для сільськогосподарських товаровиробників забезпечуючи належний супровід в питаннях використання та збереження земельних ресурсів» – зауважив Ігор Яцук.
Цікаві і змістовні доповіді в пленарній частині конференції зробили директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», академік НААН Святослав Антонович Балюк, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки, член-кореспондент НААН Вергунов Віктор Анатолійович, завідувач кафедри агрохімії Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва, доктор сільськогосподарських наук Філон Василь Іванович та інші науковці.
Крім того, 23 і 24 липня на конференції відбулися засідання по чотирьох секціях, де науковці ділилися своїми напрацюваннями і здобутками, а саме, секції «Ґрунтознавство», «Агрохімія», «Деградація та охорона ґрунтів» і «Моніторинг ґрунтів».
Хочеться сподіватися, що робота конференції дала нові бачення і думки для збереження ґрунтів, які реалізуються найближчим майбутнім.
Панасенко Вікторія Михайлівна,
учений секретар ДУ «Держґрунтохорона»,
кандидат с.-г. наук
<a
