Яким натепер є стан ґрунтів на Чернігівщині? Про гострі проблеми землеробства в області, контроль за станом ґрунтів, агрохімічне обстеження ґрунтів сільськогосподарського призначення і йшлося в інтерв’ю з керівником Чернігівської філії ДУ «Держґрунтохорона» Ігорем Сардаком.
Свою діяльність служба охорони ґрунтів Чернігівщини почала у 1964 році. Чернігівська філія ДУ «Держґрунтохорона» – єдина установа, яка оцінює якість ґрунту на кожному полі області за більш ніж 20-ма показниками.
Агрохімічна паспортизація законодавчо визнана обов`язковим заходом і її матеріали зобов`язані мати всі землекористувачі. На виконання закону України «Про охорону земель», інших нормативно-правових актів еколого-агрохімічний стан ґрунтів області контролюється Чернігівською філією ДУ «Держґрунтохорона».
Завданням агрохімічного обстеження земель є масовий відбір ґрунтових зразків (з кожних 8 гектарів угідь), у яких визначають основні показники родючості: вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, ступінь кислотності ґрунту, вміст мікроелементів, забруднення ґрунту важкими металами, радіонуклідами, залишками пестицидів. На підставі результатів аналізів виготовляються агрохімічні картограми, агрохімічні паспорти на кожне поле або земельну ділянку, проводиться якісна оцінка земель в балах, розробляються конкретні рекомендації по ефективному, екологічно безпечному застосуванню агрохімікатів. Дані досліджень, узагальнені по господарствах, районах, використовуються для визначення напрямів і темпів змін показників родючості ґрунту та їх забруднення.
Гострою проблемою для землеробства Чернігівщини є інтенсивне підкислення ґрунтів. В області майже 400 тис. га кислих ґрунтів (рН<5,60) (61 % обстежених орних земель). Неухильно знижується середньозважений показник рН. Нині він досяг рівня кінця 70-х – початку 80-х років (рН = 5,46 – слабокислі). За підвищеної кислотності неможливо створити сприятливе азотне і фосфорне живлення рослин, навіть за достатнього вмісту цих елементів у ґрунті, а від внесених добрив не вдається отримати високу окупність. На ґрунтах з високою кислотністю рослини використовують лише близько 30 % внесеного азоту, а на сильнокислих ґрунтах внесення азотних добрив може призводити навіть до зниження урожаю. Підвищена кислотність чинить негативну комплексну пряму і опосередковану дію на ріст і розвиток рослин, внаслідок чого урожай особливо чутливих культур може знижуватись на 20–30 % і більше.
Через інтенсивне використання ґрунтів, значний антропогенний вплив на них, виникає необхідність постійного контролю за рівнем родючості і проведення регулярного визначення кількісних і якісних показників ґрунтів.
